Розділи: Актуально |

Українська науково-практична конференція «Реконструкція клапанів серця»

Хірургічне лікування серцевих вад сьогодні є одним з найпоширеніших оперативних втручань у кардіохірургії. Незважаючи на це, існує дуже невелика кількість типів реконструктивних методів лікування, які дозволяють зберігати анатомічні елементи і при цьому покращують функцію серця, що сприяє швидшій реабілітації хворих.

Українська науково-практична конференція «Реконструкція клапанів серця» відбулася 26-27 червня цього року у Львові на базі центру серцевої хірургії, керівником якого є доцент Л. Кулик, за участю відомих фахівців у кардіохірургічній галузі професорів А. Калангоса (Женева), М. Зембала (Забже), М. Войталіка (Познань).

Хотілося б одразу без ліричних відступів перейти до сухого викладення подій конференції, але це неможливо, оскільки йдеться про таке чудове місто, як Львів. Привітні люди, старовинні фасади і вулички міста: все це надихає на прекрасну творчу атмосферу. Треба зазначити, що незважаючи на повільність, місто живе доволі чітким розпланованим ритмом. І в цьому русі визначається сучасність, в якій є місце всьому новому, що може сприяти розвитку не тільки на місцевому рівні.

Повертаючись до огляду конференції, слід відмітити, що, незважаючи на обмежену кількість учасників, вона проводилася на доволі високому міжнародному рівні. Цей захід навіть важко назвати конференцією у звичному для нас розумінні цього слова, більше відповідає термін «інтерактивне спілкування» між головуючим, доповідачем та аудиторією, і головне, що високий рівень технічного забезпечення дозволяв це робити. Здивувало те, що хоча офіційною мовою конференції була українська, більшість дискусій проводилась англійською і майже всі розуміли один одного.

Усі доповіді були присвячені новітнім технологіям анулопластики. Відомо, що останню почали проводити, починаючи з 1968 р., коли A. Carpentier вперше зробив операцію зі вживлення жорсткого протезного кільця в серце людини. Технологія проведення анулопластики протягом часу суттєво змінювалася, пройшовши шлях від плаского жорсткого кільця до гнучкого і напівжорсткого. Сьогодні існує велика кількість кілець для анулопластики, але вони відповідають тільки вимогам для лікування дорослих пацієнтів. Конструктивні недоліки (не враховували розміри клапанів у дитини) та відсутність невеликих розмірів (менше 26) часто призводили до того, що під час проведення оперативних втручань у дітей нерідко виникали ускладнення у вигляді стенозуючого ефекту у зростаючої дитини, який прогресував з часом. J. Chachques et al. 1990 р. запропонували використовувати в педіатричній практиці кільця, вкриті поліефірною оболонкою, які згодом розсмоктувалися. Тому головним чином здатне до біодеградування кільце було розроблене і запропоноване для лікування спочатку специфічно в педіатричній практиці. У подальшому хірурги, побачивши потенційні переваги застосування таких матеріалів, почали використовувати їх і у дорослих пацієнтів. На конференції були представлені результати досліджень з ефективного застосування матеріалів нового покоління для анулопластики.

В перший день була проведена теоретична підготовка, під час якої професор А. Калангос розповів про застосування унікального біодеградуючого кільця для анулопластики, який розташовують у пошкодженому кільці клапана для корекції дилатації і ремоделювання його форми разом з репарацією клапана, що значно покращує змикання між його листками під час систоли. Кільця були розроблені для виконання мітральної та тристулкової анулопластики. В доповіді були продемонстровані результати експериментального дослідження на 20 поросятах in vivo і клінічного, проведеного у 13 центрах з 2003 по 2004 рр. за участю 50 пацієнтів, середній вік яких становив 30,6 років, середня тривалість спостереження – 8 місяців. У доповіді були представлені всі позитивні та можливі негативні наслідки проведення подібних оперативних втручань. Також наводилися чіткі статистичні дані про ефективність техніки анулопластики та основні моменти методики проведення. По закінченню доповіді у лікарів виникло багато запитань з приводу доцільності проведення подібних оперативних втручань, виникнення пізніх ускладнень і подальшого терапевтичного ведення хворих.

М. Войталік з Польщі доповів про результати великого дослідження з використанням анулопластики в лікуванні недостатності трикуспідального клапана. Були представлені результати ефективного застосування новітніх матеріалів, а саме кільця, здатного до біодеградування моделі TR.

Із доповідями виступали також і українські спеціалісти. Так, професор Ю.А. Іванів доповів про діагностичні моменти розпізнавання мітральних вад серця за допомогою ЕхоКГ та основні критерії до оперативних втручань при даних патологічних станах.

Другого дня на конференції проводилася пряма телетрансляція двох операцій на серці: пластика мітрального клапана і пластика трикуспідального клапана при аномалії Епштейна. Між операційною та аудиторією було налаштовано прямий візуальний та аудіоконтакт. Оперативні втручання проводилися під керівництвом професора А. Калангоса з коментарем доцента Л. Кулика. У багатьох кардіохірургів виникало багато запитань з техніки проведення операцій, які вони могли одразу ж вирішувати.

Підбиваючи підсумки, необхідно зазначити велику значимість для практичних лікарів подібних конференцій. Вони дозволяють не тільки проводити теоретичну підготовку лікарів, а й поглиблювати практичні навики, покращувати взаєморозуміння між спеціалістами та відкривати новий простір для подальшого удосконалення оперативних втручань.

Про нові концепції в кардіохірургії розповів професор А. Калангос,
Центр кардіохірургії, Женева, Швейцарія

– Чи є достатнім рівень забезпечення лікарень і кваліфікація лікарів в Україні для масового застосування анулопластики з використання біодеградуючого кільця?

– Усі оперативні втручання з використанням анулопластики можна розділити на дві великі категорії: проведення операції у дорослих та в педіатричній практиці.
Що стосується дорослих, то в більшості випадків труднощі під час виконання операції повязані зі станом процесів кровообігу у самого хворого, і тут існують чіткі показання та протипоказання, які дозволяють відбирати пацієнтів на певному досить ранньому етапі, і проблем щодо застосування кілець з технічного боку та кваліфікації лікарів майже немає. Тоді як у дітей рівень складності втручання значно підвищуєтся, зважаючи на те, що можливі ускладнення беспосередньо під час операції. Також часто ці операції необхідно проводити вже в перші дні, а то і години після народження дитини, і завжди слід враховувати процеси зростання організму дитини та пов’язану з цим перебудову анатомічних структур та зміну фізіологічних процесів, що звичайно потребує додаткової апаратури для проведення подібних оперативних втручань та подальшого моніторингу пацієнтів. Враховуючи все це, в Україні необхідно впроваджувати комплексні програми, кінцевою метою яких мають бути операції з трансплантації серця, а анулопластика є першим кроком підготовки до них. Програми повинні проходити у співробітництві із закордонними центрами, які вже мають великий досвід роботи у цьому напрямку і можуть надавати підтримку лікарям у плані їх підготовки та підвищення кваліфікації.

– Методика анулопластики з використанням кільця, здатного до біодеградування, є доволі ефективною, особливо на ранніх етапах патологічного процесу, але чи існують інші альтернативні методи лікування клапанної патології у дорослих і в чому полягають переваги саме анулопластики?

– В Україні сьогодні альтернативних варіантів не існує. Операції, які проводяться, дозволяють виконувати тільки імплантацію штучного клапана і біологічних матеріалів, які показані на етапі значного ураження клапанного апарата серця. Необхідно також враховувати, що зважаючи на інтенсивні обмінні процеси у дітей, біологічні клапанні матеріали їм взагалі протипоказані. Загалом у світі існують різні варіанти анулопластики, які дозволяють відновлювати клапан зі збереженням тканин. Проте вони мають певні обмеження: відсутність матеріалів невеликих розмірів (менших 26), необхідність проведення антикоагулянтної терапії протягом трьох місяців після операції, кільце неможливо встановити в ділянку перегородки, значна тривалість процедури імплантації. Тоді як при застосуванні унікального біодеградуючого кільця існує широкий вибір кілець різних розмірів та можливість уникнення тривалої післяопераційної антикоагулянтної терапії у пацієнтів із синусовим ритмом. При їх застосуванні не порушується нормальне зростання та розвиток клапана у дітей, значно зменшується ризик розвитку місцевих інфекцій, оскільки синтетичні матеріали не імплантуються, значно скорочується час знаходження в організмі аортального затиску або аортально-коронарного шунта. Сама процедура оперативного втручання не дуже складна, що дозволяє швидко освоїти методику і техніку імплантації.

– Наскільки доступні оперативні втручання із застосуванням біодеградуючого кільця для пересічного українця?

– Враховуючи відсутність інших альтернатив, застосування унікального біодеградуючого кільця для анулопластики є найбільш доступним оперативним втручанням для більшості громадян України. Звичайно, треба враховувати те, що сама по собі операція є проміжним етапом до трансплантації серця, а для цього необхідні зовсім інші підходи, які вимагають застосування високотехнологічних методик лікування. Для їх запровадження необхідна безпосередня участь держави, яка зможе надійно забезпечити висококваліфіковану допомогу пацієнтам, що в подальшому значно зменшить витрати на лікування, оскільки знизиться рівень інвалідизації. У більшості випадків пацієнти вже за тиждень повертаються до звичайного способу життя, їм не потрібна тривала антикоагулянтна терапія, ризик виникнення аритмій та інших ускладнень значно менший, ніж при інших видах втручань, що також впливає на якість життя та витрати на лікування.

– В яких країнах вже застосовують методику анулопластики з біодеградуючим кільцем, скільки років, і чи можна вже говорити про довгострокові результати цих оперативних втручань?

– Ця методика була розроблена та почала ефективно застосовуватися в Швейцарській кардіохірургічній клініці 5 років тому. За цей період вона була досліджена у 13 провідних міжнародних центрах, результати цих досліджень були представлені на конференціях Європейської асоціації кардіоторакальної хірургії та Європейської спілки торакальних хірургів, після чого методика стала застосовуватися більш ніж у 20 країнах світу. Найближчим сусідом України, де активно застосовують унікальне біодеградуюче кільце, є Польща. Польські кардіохірурги вже доволі давно освоїли цю методику і накопичили велику базу даних.

– Які, на ваш погляд, існують перспективи розвитку кардіохірургії?

– По-перше, ми повинні підсумувати накопичений досвід і зробити висновки для подальшого удосконалення вже існуючих методик оперативного лікування.
По-друге, в хірургічне лікування необхідно вводити нові технології, які можуть допомогти зберегти та відновити нормальні фізіологічні процеси в уражених патологічним процесом органах і тканинах.
По-третє, необхідно вдосконалювати систему надання кардіохірургічної допомоги, особливо це стосується таких країн, як Україна.

Підготував В.І. Савченко.

Поділитися з друзями: