Розділи: Актуально |

29 жовтня – Всесвітній день боротьби з інсультом

Інсульт все частіше уражає молодих людей

Згідно з результатами дослідження Валерія Фейгіна та співавт. (Технологічний університет Окленда, Нова Зеландія), загальна кількість людей, хворих на інсульт, збільшується у всьому світі. Особливо це стосується осіб віком молодше 65 років, з низьким і середнім рівнем достатку. У 2010 р. порівняно з 1999 р. кількість пацієнтів, які вперше перенесли інсульт, збільшилась на 68%, а число померлих від нього – на 26%.
Більше того, на 25% зросла кількість осіб, які перенесли інсульт у віці від 20 до 64 років. Автори дійшли висновку, що інсульт більше не може розглядатись як захворювання, що характерне лише для людей старшої вікової групи.
Якщо подібна тенденція спостерігатиметься і надалі, то згідно з прогнозами, розповсюдженість захворюваності, інвалідності та смертності від інсульту до 2030 р. підвищиться більш ніж у 2 рази.
Відповідно до результатів іншого аналізу тієї ж групи науковців, саме наслідки геморагічного, а не ішемічного, інсульту є причиною більшості випадків смерті й інвалідності та зумовлюють втрату певної кількості років життя.
В. Фейгін та співавт. відмічають, що незважаючи на певні досягнення у сфері профілактики та лікування інсульту в економічно розвинутих країнах, на фоні загальносвітового збільшення кількості населення та його постаріння спостерігається підвищення частоти цього захворювання серед осіб як молодого, так і старшого віку.
Враховуючи всесвітню епідемію цукрового діабету та зростання поширеності інших серцево-судинних факторів ризику в осіб молодого віку в цілому, особливо у країнах з низьким і середнім рівнем розвитку економіки, частота виникнення інсульту серед населення саме молодого віку буде зростати. Цьому можна протистояти лише при якнайшвидшому впровадженні глобальної ефективної профілактичної стратегії.
Дослідники вважають, що в першу чергу слід приділити увагу запобіганню випадкам геморагічного інсульту. Незважаючи на те, що, згідно зі статистичними даними 2010 р., на цю патологію припадає близько 31,5% всіх випадків гострих порушень мозкового кровообігу, саме нею зумовлені 51,7% випадків смертності та 61,5% інвалідності. До того ж якщо у високорозвинутих країнах поширеність геморагічного інсульту впевнено знижується, то в країнах з низьким рівнем доходів вона продовжує невпинно зростати (на 22% порівняно з 1999 р.).
Таким чином, для зменшення втрат, пов’язаних з цією патологією, пріоритетними напрямками повинні бути профілактика геморагічного інсульту, особливо у пацієнтів молодше 75 років у країнах з низьким та середнім рівнем доходів. Більшість випадків мозкового крововиливу зумовлені наявною артеріальною гіпертензією і недотриманням здорового способу життя (відсутність фізичної активності, ожиріння, паління, зловживання алкоголем). У такому разі адекватна корекція цих факторів може суттєво вплинути на зниження ймовірності розвитку цього серйозного ускладнення.
За матеріалами: The Lancet, news release, oct. 23, 2013

Цитопротективна терапія інсульту

Значне зростання частоти ішемічного інсульту, в т.ч. в осіб молодого, працездатного віку, визначає актуальність застосування нових лікувальних заходів, спрямованих на ліквідацію ішемії головного мозку, зокрема використання сучасних фармакологічних препаратів. Для вирішення цієї проблеми при гострому порушенні мозкового кровообігу досить актуальним є досвід застосування лікарського засобу Кортексин. Цей препарат відноситься до групи пептидів з низькою молекулярною вагою, які беруть активну участь у міжклітинній взаємодії та мають виражену тканиноспецифічну активність. Практика його застосування свідчить про високу ефективність препарату при цілому ряді патологій мозку, що сприяло його широкому застосуванню не лише в Росії, а й в інших країнах СНД.
Кортексин має виражений нейротрофічний вплив, використовується в неврології при патологічних станах, що супроводжуються набряком – набуханням головного мозку (нейротравми, епілептичний статус, менінгоенцефаліти, кома, вегетативні стани). Перші результати лікування Кортексином хворих на ішемічний інсульт опубліковано 2001 р. Дослідження, проведене російськими вченими О.П. Скороходовим і Ю.А. Кубанцевим (2002), включало три групи хворих на ішемічний інсульт: перша група отримувала високими дозами Кортексин, друга – високими дозами ноотропіл, третя група була контрольною. Усім пацієнтам призначили базисну терапію, максимально уніфіковану і спрямовану на нормалізацію гомеостазу, центральної та церебральної гемодинаміки. Порівнюючи отримані результати, автори дійшли висновку, що лікування препаратом Кортексин, як і ноотропілом високими дозами, мало більш ефективний терапевтичний вплив на відновлення порушених функцій у пацієнтів з ішемічним інсультом в гострому періоді порівняно з групою контролю.
Упродовж останнього десятиріччя Кортексин успішно застосовують також і у хворих на геморагічний інсульт. Під керівництвом О.П. Скороходова було проведене дослідження (2002), у якому пацієнтам з геморагічним інсультом додатково до базисної терапіі призначали Кортексин дозою 10 мг внутрішньовенно протягом 10 днів. Варто зазначити, що серед осіб, які отримували Кортексин, летальність була суттєво нижчою порівняно з тими учасниками дослідження, яким цей препарат не призначали: 4,2 проти 27,2% відповідно (р < 0,05).
Після лікування в обох групах у пацієнтів, які вижили, повністю відновилася свідомість, зникла блювота, менінгеальні та стовбурові симптоми. Однак головний біль залишався у 12,5% хворих, які приймали Кортексин, і у 25% – в контрольній групі. Відновлення рухової активності в паретичній верхній кінцівці в осіб, які були проліковані Кортексином, становило 1,6 бала, без прийому препарату – 0,8 бала (р < 0,05), в паретичній нижній кінцівці – 1,75 і 0,94 бала відповідно (р < 0,05).
Значно краще відновлення чутливості відмічено також в групі пацієнтів, які отримували Кортексин. Так, порушення чутливості, що мали місце після проведеного лікування, спостерігались у 19% хворих, які приймали Кортексин, і у 35% осіб, яким цей препарат не призначали. Повне відновлення моторного мовлення після лікування препаратом Кортексин зареєстровано у 50% хворих порівняно з 35% – у контрольній групі. Як стверджують автори дослідження, отримані результати вказують на те, що застосування препарату Кортексин у складі консервативної терапії геморагічного інсульту супроводжується більш вираженою ефективністю у відновленні рухових, мовленнєвих функцій та чутливості, а також знижує летальність в гострому періоді інсульту. Це пов’язано з активацією репаративних процесів у головному мозку, прискоренням відновлення функцій після стресорного впливу.
У 2004 р. Кортексин високими дозами (20 мг/доб внутрішньовенно крапельно у 2 прийоми) був застосований при лікуванні 12 хворих з масивними вогнищами крововиливу, з проривом крові в шлуночкову систему (Скороходов О.П., Белінська В.В. та співавт.). Курс лікування тривав 10 діб. Серед пролікованих пацієнтів у семи (58,3%) випадках відмічено позитивний результат, вони були виписані додому з різним ступенем неврологічного дефіциту. Летальність в даному випадку становила 41,7%, у той час як без застосування Кортексину – 90%.
Усе вищезазначене дає можливість дослідникам рекомендувати призначення препарату Кортексин при лікуванні геморагічного інсульту в гострому періоді як стандартними, так і високими дозами.
Проведене у 2007 р. мультицентрове проспективне подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження ефективності та безпечності застосування препарату Кортексин в гострому періоді півкульного ішемічного інсульту підтвердило суттєві терапевтичні властивості препарату (Скоромоец А.А., Стаховская Л.В. и соавт.). Пацієнти основної групи отримували препарат дозою 20 мг/доб (по 10 мг двічі внутрішньом’язово) протягом 10 днів з перших 6 год від появи симптомів. Результати дослідження показали, що призначення препарату Кортексин в гострому періоді ішемічного інсульту сприяє зниженню смертності, регресу вогнищевої неврологічної симптоматики та покращенню клінічного стану пацієнтів.
О.П. Скороходов (2012) зазначає, що терапія гострого порушення мозкового кровообігу – цілий комплекс лікувальних заходів щодо забезпечення діяльності серцево-судинної, дихальної систем, кислотно-лужної рівноваги, водного балансу, нутріцевтичної підтримки, ранніх специфічних реабілітаційних методик тощо. Однак терапія, сфокусована на вогнище, зону ураження головного мозку, є основною, при якій можливості та роль ефективної нейроцитопротекції не викликають сумнівів.
За матеріалами: А.П. Скороходов.
Цитопротективная терапия инсультов //  Consilium medicum. – 2012. – № 9 

Клініко-економічний аналіз ефективності Кортексину у хворих на півкульний ішемічний інсульт в гострому і ранньому відновному періодах

Лікування інсульту залишається одним із основних завдань охорони здоров’я в усьому світі. Проблема високої смертності та інвалідизації пацієнтів, які перенесли інсульт, не обмежується лише медичними рамками, а має й велике соціальне значення. Наслідки гострого порушення мозкового кровообігу стосуються не лише самих пацієнтів з точки зору кардинальної зміни життя, а й членів їхніх родин. Так, згідно з результатами дослідження, понад половину опитаних родичів осіб, які перенесли інсульт, вважають ризик розвитку цього захворювання страшнішим за смерть (Samsa G.P., 1998). Інсульти асоціюються з величезними економічними збитками: витратами на лікування, медичну реабілітацію, зменшенням кількості працездатних осіб у сфері виробництва. Тому досить актуальним є питання вдосконалення медичної допомоги пацієнтам із цим захворюванням.
Так, стандартна реперфузійна терапія, що застосовується у перші години інсульту, має низку протипоказань, таких як вираженість неврологічного дефіциту, нестабільна гемодинаміка, наявність масивних вогнищ ураження головного мозку, а також обмеження щодо тривалості терапевтичного вікна. На відміну від реперфузії, цитопротективна терапія не має таких протипоказань, до того ж таке лікування може проводитися на будь-якому етапі надання медичної допомоги.
Одним із цитопротекторів нейропептидної природи є Кортексин, що включає комплекс низькомолекулярних водорозчинних поліпептидних фракцій. Він чинить тканиноспецифічну, ноотропну, нейропротективну та антиоксидантну дію на кору головного мозку. Механізм дії Кортексину зумовлений його метаболічною активністю – препарат регулює співвідношення гальмівних та збуджуючих амінокислот, рівень серотоніну та дофаміну, знижує вміст антитіл до загального білка мієліну та сприяє нормалізації біоелектричної активності головного мозку (Виленский Б.С., 2010).
Метою дослідження, проведеного С.К. Зиряновим та співавт. (2012), була оцінка клініко-економічної доцільності використання Кортексину у пацієнтів з півкульним ішемічним інсультом в гострому та ранньому відновному періодах.
Методологія полягала у проведенні ретроспективного аналізу результатів багатоцентрового рандомізованого подвійного сліпого контрольованого дослідження (науково-дослідна робота «Ескорт»). Задля клініко-економічної оцінки використовували методики «Вартість хвороби», «Витрати – ефективність». Для порівняння економічної ефективності певних стратегій встановлена «межа готовності суспільства платити» та розрахунок коефіцієнта «чистої грошової вигоди». Порівняльними альтернативами були описані в дослідженні «Ескорт» група пацієнтів, яким призначали два курси Кортексину дозою 20 мг/доб внутрішньом’язово з перервою 10 днів, і група плацебо.
Аналіз економічної доцільності терапії Кортексином у порівнянні з контрольною групою показав, що така стратегія виграє з точки зору ефективності витрат (Кортексин домінує). При порівнянні економічних стратегій був розрахований коефіцієнт «чистої грошової вигоди», яким доведена економічна доцільність застосування Кортексину в комплексному лікуванні ішемічного інсульту двома курсами.
Отже, російські вчені дійшли висновку, що призначення Кортексину двома курсами по 20 мг/доб (10 мг вранці + 10 мг ввечері) для лікування хворих на ішемічний інсульт в гострому та ранньому відновному періодах є витратно-ефективною та економічно доцільною стратегією. Також Кортексин може бути рекомендований для внесення до переліку життєво важливих лікарських засобів.
За матеріалами: Зырянов С.К. и др.
Клинико-экономический анализ эффективности кортексина у больных с полушарным ишемическим инсультом в остром и раннем восстановительном периодах в условиях специализированных сосудистых центров // Вестник Российской военно-медицинской академии. – 2012 – № 3 (39).
Поділитися з друзями: