Article types: News

Лікування інсульту – справа індивідуальна, дослідження інсульту – справа глобальна…

Під таким девізом 9-11 жовтня 2008 р. в Одесі відбулася Школа з сучасних підходів до організації та лікування мозкового інсульту. Це вже шостий регіональний навчальний курс, який проводився під егідою Central & Eastern Stroke Society.

Подібні заходи дозволяють вченим та практичним лікарям з усього світу обмінюватися досвідом та дізнаватися про найсучасніші медичні здобутки. Досить важливим є той факт, що в Одесі така подія проходить вже втретє. Отже, сьогодні вже можна говорити не про тенденцію створення зв'язків, а про довготривалу плідну співпрацю між одеськими неврологами та нейрохірургами і найвидатнішими вченими Європи та світу. Підтвердженням цих слів є велика кількість іноземних гостей та широке представництво неврологів та нейрохірургів України серед лекторів та слухачів Школи. Загалом у засіданнях взяли участь більш ніж 200 лікарів. Серед іноземних лекторів та гостей були присутні: Anna Czlonkowska (Польща), Pavel Calvach (Чехія), Vittorio Di Piero, Valeria Caso (Італія), Karl-Heinz Mauritz, Otto Busse, Christian Weimar (Німеччина), Carlos А. Molina, Hulio X Secades (Іспанія), Laszlo Vecsei (Угорщина), Дмитро Бутко (Росія). Слід також зазначити, що активну участь у заході брали провідні українські неврологи та нейрохірурги: Тамара Міщенко, Валентина Яворська, Анатолій Сон, Володимир Смоланка, Наталія Грицай, Світлана Кузнєцова та багато інших.

Зрозуміло, що оргкомітет під керівництвом завідувача кафедри нейрохірургії і неврології, професора Анатолія Сон витратив багато часу та доклав чималих зусиль для організації цього заходу. Але завдяки тому, що організатори продумали все до найменших деталей, Школу було проведено на найвищому, саме європейському, рівні. Те, що під час перерв і навіть після лекцій не вщухали дебати стосовно щойно висвітлених лекторами тем, яскраво підтвердило думку організаторів про актуальність проблеми інсульту.

У своїй вступній промові віце-президент Європейської федерації неврологічних товариств, професор Pavel Calvach окреслив головні риси, що відповідають сучасним світовим тенденціям в організації допомоги хворим з мозковим інсультом. А саме: необхідно створювати спеціалізовані інсультні модулі (stroke unit), впроваджувати засноване тільки на принципах доказової медицини лікування та всебічну реабілітацію.

Проректор Одеського державного медичного університету, професор Валентин Кресюн зазначив, що проблема інсульту сьогодні є гострою і посідає одне з перших місць серед причин смертності в Україні та світі.

Протягом трьох днів слухачі Школи мали змогу ознайомитися із сучасними світовими рекомендаціями щодо лікування ішемічного та геморагічного інсультів у гострому періоді, реабілітації хворих із залишковими явищами інсульту, вторинної профілактики та організації догоспітальної та госпітальної допомоги хворим з мозковим інсультом.

Відомий вислів «час на вагу золота» є чи не найвлучнішим стосовно часу надання допомоги хворим з мозковим інсультом. У лекції професор Otto Busse підкреслив, що запорукою успішного лікування є звернення хворих за допомогою якомога раніше. Для оптимізації системи її надання були представлені найпоширеніші шкали оцінки ступеня тяжкості стану хворих з ішемічним інсультом та транзиторною ішемічною атакою. Усі без винятку лектори підкреслювали необхідність лікування хворих з інсультом у спеціалізованих інсультних модулях, де буде забезпечено мультидисциплінарний підхід, постійний моніторинг життєво важливих функцій хворого, кваліфікований медичний персонал та необхідну технічну базу. Професор Anna Czlonkowska окреслила основні показання (вік до 80 років, наявність чітких клінічних симптомів ішемічного інсульту, КТ- або МРТ-підтвердження, терапевтичне вікно – 3 години) та протипоказання для проведення тромболізису хворим у гострому періоді ішемічного інсульту. Українські та європейські неврологи у доповідях та лекціях одностайно притримувалися принципів доказової медицини. На суд слухачів Школи були представлені результати міжнародних рандомізованих досліджень ефективності сучасних нейропротекторів: особливу увагу було приділено препарату останнього покоління – цитиколіну (Carlos А. Molina, Laszlo Vecsei). Професор Наталія Грицай зазначила, що в ході дослідження нейропротекторної дії актовегіну була виявлена вторинність його судинних ефектів порівняно з метаболічними. Висвітлюючи основні аспекти та переваги сучасної нейропротекції, професор Валентина Яворська поділилася з присутніми результатами рандомізованих досліджень нейропротекторної дії церебролізину.

Не залишилася поза увагою доповідачів і вторинна профілактика ішемічного інсульту. Так, свої лекції професор Valeria Caso присвятила необхідності призначення антитромботичної, антигіпертензивної та гіполіпідемічної терапії хворим, які перенесли ішемічний інсульт. Не менш цікавими та актуальними були лекції вітчизняних вчених: продовжуючи тему вторинної профілактики ішемічного інсульту, головний невролог МОЗ України, професор Тамара Міщенко звернула увагу присутніх слухачів на результати широкомасштабних досліджень, у яких доведено, що довготривала комплексна антигіпертензивна, антитромботична та гіполіпідемічна терапія значно знижують ризик повторного інсульту та розвиток постінсультної деменції та зменшують ступінь інвалідизації хворих.

Також були висвітлені й хірургічні аспекти лікування мозкового інсульту. У своїх лекціях професор Володимир Смоланка чітко окреслив показання для оперативного лікування хворих з геморагічним інсультом та сучасні методи вторинної хірургічної профілактики ішемічного інсульту. Він підкреслив, що сьогодні немає чітких даних про результативність ультраранніх операцій при геморагічному інсульті, проте доведено, що ультраранні краніотомії підвищують ризик повторних крововиливів.

Професор Анатолій Сон доповів про найсучасніші методи оперативного лікування субарахноїдальних крововиливів внаслідок розриву артеріальної аневризми, а також про переваги та недоліки відкритих операцій та ендоваскулярних методик.

Професор Christian Weimar визначив місце цереброваскулярної патології у структурі поліваскулярної хвороби, до якої також відносять кардіоваскулярний та периферичний атеротромбоз. Розглядаючи питання наслідків ішемічного інсульту, особливу увагу було приділено постінсультній депресії (Vittorio Di Piero), а також постінсультній деменції та болю (Christian Weimar), що значно погіршують якість життя хворих у віддаленому періоді.

Також були широко представлені сучасні методи реабілітації хворих після перенесеного мозкового інсульту. Професор Дмитро Бутко ознайомив присутніх з методиками всебічної реабілітації хворих (медикаментозна, фізична та духовна терапія), що їх використовують у Реабілітаційному центрі імені Імператриці Марії Федорівни в Ленінградській області. Блискавичною була доповідь професора Karl-Heinz Mauritz з історії розвитку методів фізичної реабілітації від прадавніх часів до найсучасніших технічних розробок цієї галузі. Неабиякий інтерес присутніх викликала доповідь професора Світлани Кузнєцової стосовно вікової залежності мозкових порушень у хворих, що перенесли ішемічний інсульт. За результатами проведених досліджень було виявлено, що у хворих віком до 60 років більш виражені розлади мозкового кровообігу, тоді як у пацієнтів віком від 60 років переважають метаболічні порушення, які, на думку авторів, пов'язані з патологією механізмів нейрорегуляції.

Слід зазначити, що слухачі Школи мали змогу не тільки здобути нові знання та обмінятися досвідом, але й чудово відпочити. Щоденно проводилися екскурсії містом, а прекрасна погода сприяла гарному настрою. Велич нещодавно відреставрованого Оперного театру і витонченість балету «Лускунчик» вразили як іноземних, так і українських гостей. А по завершенню засідань гості змогли насолодитися вечерею, що проходила під час морської прогулянки.
Справдилися сподівання організаторів Школи в Одесі – під час заключного засідання було вирішено, що наступного року цей захід відбудеться в Одесі в квітні 2010 року.

Д.м.н., професор, завідувач кафедри нейрохірургії і неврології ОДМУ А.С. Сон,
магістрант кафедри нейрохірургії і неврології ОДМУ Ю.О. Солодовнікова.

Our journal in
social networks:

Issues Of 2008 Year

Contents Of Issue 7-8 (18-19), 2008

  1. Т.М. Бенца, Е.А. Фогель, П.Л. Шупика

  2. Т.В. Мироненко, С.Г. Перетятько

  3. Л.Б. Новикова, Г.Г. Валитова

  4. Н.Н. Каладзе, Л.А. Семеренко, С.И. Георгиевского

  5. В.И. Черний, А.Н. Колесников, Г.А. Городник и др.

Contents Of Issue 6 (17), 2008

  1. М.Н. Долженко, П.Л. Шупика

  2. В.І. Денисюк, О.В. Ковальчук, О.В. Денисюк та ін.

  3. Н.Д. Чеботарев

  4. Л.М. Ена, В.О. Артеменко

  5. Н.К. Мурашко, П.Л. Шупика

  6. Т.В. Мироненко

Contents Of Issue 5 (16), 2008

  1. А.В. Фонякин, Е.В. Самохвалова, Л.А. Гераскина

  2. И.М. Меллина, Л.Б. Гутман, А.А. Гудыменко

  3. І.П. Катеренчук

  4. В.И. Волков, С.А. Серик, Л.Т. Малой

  5. И.З. Самосюк, Н.И. Самосюк, П.Л. Шупика

  6. В.А. Левченко

Contents Of Issue 4 (15), 2008

  1. С.М. Кузнєцова

  2. А.П. Волосовец, С.П. Кривопустов, Т.С. Мороз и др.

  3. В.К. Тащук, Т.О. Ілащук

  4. В.С. Ткачишин, О.О. Богомольця

  5. В.К. Гаврисюк, Ф.Г. Яновского

  6. А.И. Фролов, Н.В. Пелех, Н.Д. Стражеско и др.

Contents Of Issue 3 (14), 2008

  1. В.К. Тащук

  2. Б.И. Голобородько

  3. В.І. Смоланка

  4. О.Н. Ковалева, Т.Н. Амбросова

  5. В.О. Шумаков, М.Д. Стражеска

  6. А.И. Фролов, Н.В. Пелех, Н.Д. Стражеско и др.

Contents Of Issue 2 (13), 2008

  1. В.І. Паньків

  2. Ю.С. Рудык, Л.Т. Малой, Н.А. Кравченко и др.

  3. В.О. Шумаков, М.Д. Стражеска

  4. В.И. Черний, Т.В. Островая, И.А. Андронова и др.

  5. П.И. Никульников, А.О. Данилец, А.А. Шалимова

Contents Of Issue 1 (12), 2008

  1. В.А. Шульман

  2. Н.К. Рунихина, Б.Я. Барт, О.Н. Ткачева

  3. В.И. Савченко

  4. П.И. Никульников, Г.Г. Влайков, А.А. Гуч и др.

  5. В.О. Шумаков, М.Д. Стражеска

  6. В.К. Гринь, О.И. Столика, В.Б. Костогрыз и др.