Комп’ютерна статистична периметрія в діагностиці патології органа зору після оперованої розшаровуючої аневризми висхідної аорти

О.В. Ольхова, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Untitled

Вступ
Гостра розшаровуюча аневризми аорти — один із варіантів ураження стінки внаслідок патології її еластичних структур (синдром Гзеля — Ердгейма, сімейна аневризма аорти, синд­ром Марфана та ін). Початок гострий, виникає різкий біль за грудниною з можливою іррадіацією в шию; шок, колапс, задишка, можливі ознаки гострого порушення мозкового кровообігу. Відомо, що кровопостачання органа зору, як і всього головного мозку, здійс­нюється гілками дуги аорти: плечеголовним стовбуром справа і загальною сонною і підключичною артерією зліва. Загальна сонна артерія поділяється на зовнішню і внутрішню. Внутрішня сонна артерія в порожнині черепа віддає свою першу велику гілку — очну артерію (a. ophthalmica), яка разом із зоровим нервом проникає в порожнину орбіти, де розгалужується на кінцеві гілки. Вілізієве коло, об’єднуючи каротидну і вертебробазилярну системи, відіграє важливу роль у колатеральному кровообігу. Очна артерія має особливе значення як гілка внутрішньої сонної артерії з численними анастомозами з зовнішньою сонною артерією. Якщо виникає порушення кровообігу в басейні задньої мозкової артерії (кінцевої гілки основної артерії), що живить зоровий тракт, виникає гомонімна геміанопсія. При ураженні правої задньої мозкової артерії виникає лівостороння гомонімна геміанопсія, при ураженні лівої — правостороння геміанопсія. Гострота зору при цьому, як правило, не знижується. При порушенні кровообігу симетрично в обох задніх мозкових артеріях виникає двостороння гомонімна геміанопсія, що призводить до двосторонньої сліпоти [1–3].
Мета — дослідити зміни органа зору у хворого після операції внаслідок розшаровуючої аневризми висхідної частини аорти за допомогою сучасних методів діагностики в офтальмології.

Матеріал та методи дослідження
Пацієнт Д., 53 роки, був прооперований з приводу аневризми висхідної аорти. Проводилися: візометрія (проектор знаків), біомікроскопія (щілинна лампа 2Б), офтальмоскопія, комп’ютерна статична периметрія (комп’ютерний периметр Oculus Centerfield).
Виписка з історії хвороби. Пацієнт Д., 1952 року народження, в квітні 1999 р. був госпіталізований в ургентному порядку до кардіохірургічного відділення Львівської обласної клінічної лікарні. Діагноз при госпіталізації — гостра розшаровуюча аневризма аорти І типу (De Bekey M., 1961), оклюзія правої підключичної та правої стегнової артерії; аортальна недостатність; гостра серцево-судинна недостатність; гостре порушення мозкового кровообігу внаслідок розшарування аневризми висхідної аорти.
Об’єктивно: при госпіталізації стан пацієнта тяжкий, акроціаноз; свідомість збережена; «роздуті» вени шиї; систолічний та діастолічний шум по лівому краю груднини, відсутня пульсація на правій стегновій та правій плечовій артеріях; рухи правої нижньої кінцівки обмежені, стопа холодна. Проведена ургентна операція з приводу розшарування висхідної аорти з протезуванням аортального клапана за методом Bentall de Bono (рис. 1–3).

sindrommarfana61.jpg sindrommarfana62.jpg sindrommarfana63.jpg
Лікування: кавінтон, пентоксифілін, надропарин, теофілін, фуросемід, гінкго білоба, піритинол, дібазол, інстенон, вітаміни В1, В6, С, Е, церебролізин, дексаметазон, тієнам, метронідазол, флуконазол.
Через чотири роки після операції в грудні 2003 р. пацієнт був госпіталізований до неврологічного відділення.

sindrommarfana64.jpg
Діагноз: стан після оперованого розриву розшарованої аневризми аорти І типу (De Bekey M., 1961); функціональний протез аортального клапана; хронічна серцево-легенева недостатність ІІ ст.; дисциркуляторна енцефалопатія (після гострого порушення мозкового кровообігу у 1999 р.) ІІІ ст. з лікворними змінами; ішемічна хвороба серця; склероз аорти; стабільна стенокардія напруги ІІІ ст.; гіпертонічна хвороба ІІІ ст.
Скарги при госпіталізації: головний біль, головокружіння, порушення мовлення, біль у ділянці серця, задишка, поганий зір.
Об’єктивно при госпіталізації: мова утруднена, хода сповільнена, нестійкий у позі Ромберга.
Дані лабораторних досліджень: С-реактивний білок — (+); ревмофактор — (+); холестерин у плазмі крові — 6,4 ммоль/л; b-ліпопротеїди — 53 ОД.
Дані КТ-обстеження головного мозку: обширне гіподенсивне вогнище в лобній, скроневій і тім’яній долях справа. Заключення: картина лікворних змін після гострого порушення мозкового кровообігу. Отримав лікування: триметазидил, фуросемід, аспаркам, пірацетам, інозин, ессенціале. Пацієнт був виписаний у зв’язку з покращенням стану.
У вересні 2005 р. хворий звернувся до офтальмолога зі скаргами на зниження гостроти зору, випадіння половини поля зору.
Анамнез хвороби: вважає себе хворим з квітня 1999 р., коли був прооперований з приводу розшаровуючої аневризми висхідної аорти в ургентному порядку.
Дані офтальмологічного обстеження: візометрія — VIS OD = 0,4 з корекцією sph — 1,0 = 1,0; VIS OS = 0,16 з корек­цією sph — 1,0 cyl — 0,5 axe 75° = 0,8.
Біомікроскопія органів зору: очі спокійні, судини кон’юнктиви очного яблука звивисті, початкові помутніння в кіркових шарах кришталиків.
Офтальмоскопія органів зору: диск зорового нерва блідий, межі чіткі, артерії звужені, вени нерівномірного калібру, звивисті.
Комп’ютерна статична периметрія: при виконанні статичної периметрії 70° — праве око (OD) — поріг світлової чутливості знижений (14 db), звуження поля зору з носової сторони, що не перетинає вертикальний меридіан сітківки (рис. 4); ліве око (OS) — поріг світлової чутливості сітківки знижений (26 db), звуження поля зору з темпоральної сторони, що не перетинає вертикальний меридіан сітківки (рис. 5).

sindrommarfana65.jpg sindrommarfana66.jpg
При виконанні статичної периметрії (30° від точки фіксації): праве око (OD) — поріг світлової чутливості в нормі (32 db), абсолютний дефект у полі зору в межах 30° з носової сторони, що не перетинає вертикальний меридіан сітківки (рис. 6); ліве око (OS) — поріг світлової чутливості сітківки знижений (28 db), абсолютний дефект у полі зору в межах 30° з темпоральної сторони, що не перетинає вертикальний меридіан сітківки (рис. 7).

sindrommarfana67.jpg
sindrommarfana68.jpg
Заключення офтальмолога: міопія правого ока; міопічний астигматизм лівого ока; пресбіопія; гіпертонічна ангіопатія сітківки обох очей; лівостороння гомонімна геміанопсія.

Висновки
Розшаровуюча аневризма висхідної аорти зумовила гостре порушення мозкового кровообігу в басейні правої задньої мозкової артерії. Внаслідок цих змін виникла лівостороння гомонімна геміанопсія. Діагностувати такі зміни в полі зору можна за допомогою статичної комп’ютерної периметрії. Цей метод є неінвазивним, точним, доступним і може бути використаним для діагностики та диференційної діагностики змін у полі зору різного генезу. Комп’ютерна статична периметрія дає змогу не тільки діагностувати будь-які захворювання зорового нерва та сітківки, але й здійснювати динамічне спостереження за ними.

Литература
1. Зербино Д.Д. Современная патология аорты: классификация и основные заболевания // Практична ангіо­логія. — 2010; 3 (32): 18–23.
2. Никифиров А.С., Гусева М.Р. (2008) Нейроофтальмология: руководство. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2008. — 624 с.: ил.
3. Ольхова О.В. Оцінка стану зорового аналізатора у хворих на синдром Марфана за результатами статичної периметрії / Проблеми екологічної та медичної генетики: збірник наукових праць. — Київ; Луганськ., 2010. — Вип. 3 (105): 365–369.

Наш журнал
у соцмережах:

Випуски за 2012 Рік

Зміст випуску 7-8 (56-57), 2012

  1. Н.Т. Ватутин, Н.В. Калинкина, Е.В. Ещенко

  2. В.И. Маколкин

  3. І.М. Мелліна

  4. Т.В. Мироненко, О.А. Витаева, Н.В. Витаева

Зміст випуску 3-4 (52-53), 2012

  1. А.Н. Беловол, И.И. Князькова

  2. А.Н. Беловол, И.И. Князькова

  3. Д.О. Гонцарюк, Т.М. Христич, О.І. Федів та ін.

  4. Д.Д. Зербіно, Ю.І. Кузик

  5. Д.Д. Зербіно, Р.К. Жураєв, Ю.І. Кузик та ін.

  6. Р.К. Жураєв, О.В. Ольхова, Н.Б. Томащук

  7. Р.К. Жураєв

  8. О.В. Ольхова, Р.К. Жураєв

  9. Л.О. Тишко, Ю.І. Кузик

  10. О.В. Ольхова

  11. О.О. Зімба

  12. Т.М. Соломенчук, І.В. Білавка, І.М. Кравченко та ін.

Зміст випуску 2-1, 2012

  1. В.А. Черняк, А.А. Богомольца

  2. О.А. Галушко, П.Л. Шупика

  3. В.В. Мороз, І.І. Скорохода, О.А. Цімейко та ін.

  4. Н.В. Пашковська, В.М. Пашковський

  5. С.Г. Бурчинский

  6. А.В. Бильченко

Зміст випуску 1-2 (50-51), 2012

  1. Н.Т. Ватутин, Н.В. Калинкина, И.А. Перуева и др.

  2. А.Н. Беловол, И.И. Князькова

  3. В.Ю. Лишневская

  4. А.Н. Беловол, И.И. Князькова, Л.В. Шаповалова

  5. Н.Т. Ватутин, Н.В. Калинкина, Ю.П. Гриценко и др.

  6. Т.В. Мироненко, А.М. Лошак, Л.В. Диденко

  7. Л.А. Шевченко