Розділи: Актуально

Методичні рекомендації для медичних працівників закладів охорони здоров’я з надання лікувально-профілактичної допомоги особам, які бажають позбутися залежності від тютюну (закінчення)

Наказ МОЗ України від 26.09.2012 р. № 746 *

Закінчення. Початок читати тут

7.5. Крок 5. Організувати спостереження і підтримку
Оскільки після відмови від куріння у пацієнта можуть виникнути неочікувані проблеми, потрібно домовитися про наступні консультації для їх вирішення. Під час таких консультацій слід привітати з успіхом тих пацієнтів, які утримуються від паління. Бажано розпитати їх про те, які переваги вони вже відчувають, фокусуючись саме на перевагах, а не на проблемах, про які пацієнт зазвичай розповідає сам. Лікар повинен заспокоїти тих, хто тимчасово зривався, але більше не курить. Слід похвалити їх за те, що вони знайшли в собі сили відмовитися від паління після зриву, і обговорити способи уникнення таких зривів у майбутньому.
Необхідно допомогти тим особам, які зазнали невдачі, зрозуміти її причини, щоб врахувати їх при наступній спробі. Їм також варто нагадати, що більшості курців потрібно зробити кілька серйозних спроб для того, щоб досягти успіху, і запропонувати обговорити час наступної спроби.
Лікар також повинен пояснити пацієнту, що вірогідність успішності спроби відмови від куріння підвищується, якщо:
• ця спроба буде підтримуватися його оточенням;
• пацієнт буде готовий до раптового бажання закурити;
• він буде уникати ситуацій і поведінки, які провокують куріння.
Якщо раптом дуже захотілося закурити
У таких випадках слід пам’ятати простий набір з чотирьох правил.
1. Стриматися. Бажання курити мине через кілька хвилин незалежно від того, закурите ви чи ні.
2. Три рази глибоко вдихнути і видихнути. Найпростіший і найдоступніший спосіб зняття стресу.
3. Відволіктися. Зверніть увагу на будь-що навколо вас, оцініть його форму, колір, інші параметри, і бажання курити зникне.
4. Пити воду. Повільне пиття води допомагає впоратися зі стресом. Вода також допомагає виводити рештки нікотину з організму.
Підтримка оточення
Пацієнту слід запропонувати подумати про те, хто з членів родини, друзів, співробітників готовий підтримати його у відмові від куріння, і попросити у них допомоги. Під час припинення паління можливі тимчасові різкі зміни настрою, роздратування та інші реакції, які можуть бути неприємними для оточуючих. Необхідно пояснити їм, що такі явища є тимчасовими і слід бути більш толерантними до поведінки людини, яка намагається відмовитися від куріння. Оточуючі, які палять, мають не провокувати до куріння навіть жартома, не пропонувати «лише одну сигарету», яка насправді не полегшить стану, а може лише призвести до невдачі цієї спроби. Якщо пацієнт живе з курцями, слід запропонувати їм або відмовитися від паління разом, або домовитися, щоб вони курили за межами житлових приміщень.
Уникнення ситуацій і поведінки, що провокують куріння
Пацієнту необхідно пояснити, що важливо уникати походів у «курилку» навіть «просто за компанію». Вживання алкоголю може спровокувати бажання закурити, тому під час спроби припинення паління бажано взагалі відмовитися від алкоголю.

8. Допомога у припиненні куріння для особливих груп пацієнтів

8.1. Вагітні та жінки, які годують грудьми
Окрім шкоди для організму самої жінки, тютюновий дим шкодить майбутній або новонародженій дитині. Перелік проблем, які можуть виникнути через куріння матері, досить великий, починаючи від викидня та синдрому раптової смерті немовляти до підвищеного ризику раку яєчок у дорослих чоловіків, матері яких палили під час вагітності. Таким пацієнткам необхідно повністю припинити курити, тому що будь-який рівень активного чи пасивного паління підвищує ризик згубних наслідків для здоров’я дитини.
На щастя, значна частина жінок відмовляється від куріння, коли починає планувати вагітність або дізнається про неї. Лікарю потрібно похвалити їх за таке рішення і порекомендувати не починати палити після народження і годування дитини.
Тим вагітним, які продовжують курити, слід при кожному візиті наполегливо рекомендувати припинити. Хоча для здоров’я матері та дитини необхідно кинути палити якомога раніше, відмова від куріння має позитивні наслідки на будь-яких строках вагітності, і тому необхідно продовжувати рекомендувати це всім вагітним жінкам.
Через те що нікотин може завдати деякої шкоди дитині, препарати НЗТ слід призначати тільки в тих випадках, коли жінка щиро намагалася відмовитися від куріння, але зазнала невдачі через фізичну залежність. Оскільки при палінні жінка все одно отримує нікотин, надходження його з препаратів НЗТ зазвичай нижчими дозами не завдасть великої додаткової шкоди.
Усім вагітним і тим, хто годує грудьми, потрібно наполегливо рекомендувати уникати пасивного куріння заради них самих та їхніх дітей.

8.2. Підлітки
Понад 80% нинішніх курців почали палити у підлітковому віці. Чимало підлітків експериментують з курінням, і хоча для значної частини з них ці експерименти закінчуються після кількох викурених сигарет, у декого розвивається залежність, іноді дуже швидко.
Вважається, що оскільки підлітки лише нещодавно почали курити, вони здатні самостійно відмовитися від цього, варто лише вжити заходів морального впливу. Насправді, як показують результати опитувань, підлітки, які курять і хочуть припинити, не можуть зробити це самостійно. Тому вони потребують такої самої допомоги, як і дорослі курці, хоча медичні препарати мають бути використані із застереженнями, а чемпікс та зибан взагалі не рекомендуються для осіб молодше 18 років.
Лікарі, які працюють із підлітками, повинні виявляти їх статус щодо куріння, рекомендувати їм відмовитися від нього і пропонувати свою допомогу у цьому. Важливо, щоб така допомога надавалася з повагою до юного курця і з розумінням специфічних для його соціального статусу проблем, бажано без присутності батьків.
Окрім того, потрібно запитувати всіх пацієнтів підліткового або дитячого віку, а також їхніх батьків про пасивне куріння і наполегливо рекомендувати не наражати інших людей, а особливо дітей, на вплив тютюнового диму в приміщеннях та інших місцях.

8.3. Пацієнти, які бояться набрати зайву вагу після відмови від куріння
Деякі особи, особливо жінки, через страх набрати зайву вагу не наважуються відмовитися від куріння або знов починають палити після вагітності.
Хоча більшість людей дійсно набирає вагу після припинення паління, зазвичай вона є невеликою (2-3 кг) і майже не підвищує ризик виникнення проблем зі здоров’ям. Острахи набрати зайві кілограми більше навіяні власними уявленнями про свою вагу, ніж турботою про власне здоров’я. Лікарю слід уважно ставитися до таких побоювань пацієнтів і використовувати у цих випадках дві основні стратегії:
• порадити змінити дієту на більш здорову, а саме вживати менше солі та цукру, більше овочів і фруктів, замінити тваринні жири на рослинні олії, зменшити споживання алкоголю;
• пояснити, що після відмови від куріння вага може підвищитися, але згодом організм відрегулює її.
Також можна рекомендувати курцям використовувати препарати НЗТ, оскільки фізіологічно жага до нікотину схожа на відчуття голоду і пацієнт може більше їсти не тому, що насправді голодний, а тому що його організм звик до нікотину. Порада проводити додаткові фізичні вправи також не буде зайвою для них.

8.4. Пацієнти стаціонарних медичних закладів
Пацієнти стаціонарів мають підвищену мотивацію до припинення куріння з двох причин. По-перше, сам факт лікування в стаціонарі змушує їх ретельніше поглянути на стан свого здоров’я, і вони більш схильні прислухатися до порад лікаря. По-друге, згідно з чинним законодавством України, всі заклади охорони здоров’я мають бути вільними від тютюнового диму, і тому стаціонарні пацієнти стикаються із труднощами у пошуку місця для куріння. До того ж при палінні в медичному закладі такі пацієнти шкодять не лише собі, а й іншим.
Результати досліджень показують, що пацієнти, які завчасно (хоча б за кілька тижнів, деякі керівництва радять за 8 тиж) відмовилися від куріння перед тим, як їм буде проведено планову хірургічну операцію, мають суттєво менше післяопераційних ускладнень, вони швидше одужують і час їх перебування у лікарні зменшується.
Пацієнтам, які лікуються або готуються лікуватися стаціонарно, слід наполегливо рекомендувати відмовитися від паління, тому що воно підвищує ймовірність розвитку ускладнень і нових захворювань. Наприклад, особи, які пройшли успішне лікування деяких видів раку, мають підвищений ризик повторного виникнення раку, якщо продовжують курити.

8.5. Пацієнти, які страждають від викликаних курінням хвороб
Куріння викликає або обтяжує перебіг близько 100 різноманітних захворювань. Результати наукових досліджень свідчать, що у пацієнтів, які страждають на такі хвороби і продовжують палити, підвищується ризик ускладнень або виникнення нових захворювань. Наприклад, курці з діабетом мають підвищений ризик серцево-судинних проблем. Повторний серцевий напад частіше виникає у тих пацієнтів, які продовжують курити, у порівнянні з тими, хто кинув. Відмова від куріння після інфаркту знижує ймовірність смерті у найближчі роки приблизно на третину.
На жаль, деякі лікарі, навпаки, вважають, що пацієнтам після інфаркту чи інших серйозних розладів здоров’я не можна рекомендувати припиняти палити. Така позиція суперечить результатам наукових досліджень. Як вже підкреслювалося вище, всі медичні працівники повинні рекомендувати своїм пацієнтам припинити курити. Це має позитивні наслідки для здоров’я при будь-якій хворобі, тривалості куріння та віку особи.

8.6. Пацієнти, які курять помірно
Загальновизнаного трактування помірного куріння немає. У цих рекомендаціях пацієнтами, які курять помірно, вважаються ті, хто курить не кожного дня, а також ті, хто викурює менше 10 сигарет щоденно. Куріння «легких» сигарет замість звичайних не вважаємо помірним. Медичні працівники мають виявляти «помірних» курців і рекомендувати їм відмовитися від паління загалом за тією самою схемою, що й інші курці. Основна відмінність полягає в тому, що «помірним» курцям не варто рекомендувати зазначені вище медикаментозні препарати, оскільки у них немає фізичної залежності від нікотину.

9. Рекомендації для керівників закладів охорони здоров’я
Допомога у відмові від куріння є важливим заходом покращення стану здоров’я пацієнтів та працівників. Тому така допомога має бути інтегрована у повсякденну діяльність закладу охорони здоров’я.
9.1. Потрібно передбачити у медичній документації кожного пацієнта спеціальні позначки щодо куріння, як мінімум: ніколи не курив; курив, але вже відмовився; продовжує курити. Доцільніше збирати більш детальну інформацію: якщо припинив курити, то коли; якщо курить, то які тютюнові вироби і скільки часу та яку кількість на добу.
9.2. Усі медичні працівники повинні бути проінструктовані щодо необхідності заповнення графи про куріння у кожного нового пацієнта, і якщо виявиться, що пацієнт продовжує курити, порекомендувати йому відмовитися від цього.
9.3. Усім постійним пацієнтам, які продовжують курити, медичні працівники мають щонайменше щороку нагадувати про необхідність припинити палити. Бажано, щоб таке нагадування не було формальним або простим направленням до іншого фахівця, а мотивувало до відмови від куріння на основі тієї інформації про стан здоров’я даного пацієнта, якою володіє медичний працівник.
9.4. Усім медичним працівникам необхідно пройти навчання щодо надання короткої (кілька хвилин) мотиваційної консультації стосовно припинення куріння.
9.5. Усі медичні працівники повинні вміти визначати наявність фізичної залежності від нікотину у пацієнтів, які курять, і володіти базовими знаннями про засоби фармакотерапії, що можуть допомогти тим курцям, котрі мають таку залежність.
9.6. Періодично на зборах персоналу необхідно обговорювати питання надання допомоги пацієнтам у припиненні куріння і шляхи підвищення ефективності такої допомоги.
9.7. Доцільно виділити щонайменше одного працівника медичного закладу, який матиме кращу підготовку та мотивацію (а також більше часу) для допомоги у припиненні куріння, щоб направляти до нього пацієнтів, які виявили бажання отримати детальні поради щодо відмови від паління. Надання таких порад слід вважати для даного працівника пріоритетною справою, і для цього має бути виділено окремі робочі години. Він повинен також допомагати іншим працівникам у засвоєнні навичок ефективного консультування та координувати таку їх діяльність.
9.8. Потрібно збирати і оновлювати інформацію про наявні спеціалізовані служби, кабінети, телефонні лінії, інтернет-ресурси допомоги у припиненні куріння (та їх ефективність), щоб направляти туди пацієнтів, яким потрібна додаткова допомога. Також за можливості слід замовляти листівки, плакати або інші матеріали з рекомендаціями щодо відмови від паління, які можна роздати пацієнтам або розмістити на стінах закладу для їх інформування.
9.9. Допомога у припиненні куріння повинна надаватися не тільки пацієнтам, але й усім працівникам медичного закладу.
9.10. Куріння має бути суворо заборонено для всіх працівників і пацієнтів закладу охорони здоров’я у всіх його приміщеннях та прилеглих територіях. Слід виділити окреме, чітко визначене місце для паління на території закладу, де воно не буде наражати на небезпеку інших людей.
9.11. Упроваджувати розроблені методики надання допомоги пацієнтам з питань профілактики тютюнокуріння в усіх закладах охорони здоров’я незалежно від форм власності та підпорядкування, оскільки це не потребує спеціальної медичної підготовки і оснащення.

Ежегодно в третий четверг ноября в большинстве стран мира отмечается Международный день отказа от курения (No Smoking Day). Он был установлен Американским онкологическим обществом (American Cancer Society) в 1977 г.
16 сентября 2012 г. вступил в силу Закон Украины № 3778-IV о запрете рекламы, спонсорства и стимулирования продажи табачных изделий. Отныне в Украине запрещена реклама не только на радио, телевидении, в печатных СМИ и на наружных рекламных носителях, но и в сети интернет, в магазинах и киосках. Также под запретом спонсорство и стимулирование продаж табачных изделий.
Международные исследования показывают, что чем больше образов табачной рекламы может вспомнить подросток, тем выше вероятность, что через несколько лет он начнет курить. Большинство курильщиков приобретают сигареты одной и той же марки, и им не нужна реклама или другая информация о табачных изделиях, кроме цены. Как показывает опыт стран, где был внедрен аналогичный запрет, продажа табачных изделий уменьшается за счет того, что меньше детей начинают курить, а взрослые бросают эту пагубную привычку.
До конца 2012 г. вступят в силу еще два антитабачных закона.
В частности, с 17 декабря будет запрещено курить во всех общественных и рабочих местах, включая все помещения общественного питания.


* Із повною версією наказу можна ознайомитися на сайті: www.moz.gov.ua.

Наш журнал
у соцмережах:

Випуски за 2012 Рік

Зміст випуску 7-8 (56-57), 2012

  1. Н.Т. Ватутин, Н.В. Калинкина, Е.В. Ещенко

  2. В.И. Маколкин

  3. І.М. Мелліна

  4. Т.В. Мироненко, О.А. Витаева, Н.В. Витаева

Зміст випуску 3-4 (52-53), 2012

  1. А.Н. Беловол, И.И. Князькова

  2. А.Н. Беловол, И.И. Князькова

  3. Д.О. Гонцарюк, Т.М. Христич, О.І. Федів та ін.

  4. Д.Д. Зербіно, Ю.І. Кузик

  5. Д.Д. Зербіно, Р.К. Жураєв, Ю.І. Кузик та ін.

  6. Р.К. Жураєв, О.В. Ольхова, Н.Б. Томащук

  7. Р.К. Жураєв

  8. О.В. Ольхова, Р.К. Жураєв

  9. Л.О. Тишко, Ю.І. Кузик

  10. О.В. Ольхова

  11. О.О. Зімба

  12. Т.М. Соломенчук, І.В. Білавка, І.М. Кравченко та ін.

Зміст випуску 2-1, 2012

  1. В.А. Черняк, А.А. Богомольца

  2. О.А. Галушко, П.Л. Шупика

  3. В.В. Мороз, І.І. Скорохода, О.А. Цімейко та ін.

  4. Н.В. Пашковська, В.М. Пашковський

  5. С.Г. Бурчинский

  6. А.В. Бильченко

Зміст випуску 1-2 (50-51), 2012

  1. Н.Т. Ватутин, Н.В. Калинкина, И.А. Перуева и др.

  2. А.Н. Беловол, И.И. Князькова

  3. В.Ю. Лишневская

  4. А.Н. Беловол, И.И. Князькова, Л.В. Шаповалова

  5. Н.Т. Ватутин, Н.В. Калинкина, Ю.П. Гриценко и др.

  6. Т.В. Мироненко, А.М. Лошак, Л.В. Диденко

  7. Л.А. Шевченко