-
У.Б. Лущик, Т.С. Алексєєва, В.В. Новицький
-
Д.Д. Зербіно
-
Д.Д. Зербино, И.В. Билавка, В.И. Григорийчук и др.
-
Д.Д. Зербино
-
В.О. Шумаков, І.Е. Малиновська, Л.П. Терешкевич та ін.
-
Досвід застосування Абікси (мемантину) у пацієнтів, які перенесли гостре порушення мозкового кровообігу
Н.В. Коробчук, Л.В. Вознюк, Т.В. Костенко та ін.
-
С.М. Діденко, Ю.М. Гупало, О.Є. Швед та ін.
-
Т.В. Мироненко, Т.Н. Шаповалов, Н.А. Шаповалов и др.
-
В.И. Волков, А.С. Исаева, В.И. Строна и др.
-
В.К. Тащук
Досвід застосування Абікси (мемантину) у пацієнтів, які перенесли гостре порушення мозкового кровообігу
Н.В. Коробчук, Л.В. Вознюк, Т.В. Костенко, Н.В. Карпенко,
І.В. Капітанчук, С.І. Матіюк, О.В. Височанський, Т.Г. Височанська,
Г.Г. Гельман, Вінницька обласна психоневрологічна лікарня імені О.І. Ющенка
До недавнього часу мало уваги приділялось порушенням когнітивних функцій внаслідок інсульту, а між іншим когнітивні порушення, в тому числі їх найбільш тяжка форма – деменція, є частим наслідком мозкового інсульту. Деменція удвічі збільшує ризик смертності у хворих, що перенесли інсульт, посилює ступінь інвалідизації, значно утруднює процес реабілітації пацієнтів та їх соціальної адаптації. Саме з останніх причин, з огляду на те, що когнітивні порушення є важливим негативним фактором, що уповільнює реабілітацію хворих, останніми роками медична спільнота і особливо неврологи почали приділяти увагу цій проблемі. Судинна деменція (СД) є не тільки медичною, але й соціальною проблемою.
СД – це набуте порушення пам’яті й інших когнітивних функцій, які мають клінічно значимий вплив на поведінку та повсякденну активність пацієнтів.
Епідеміологія
СД складає 15-20% всіх випадків деменції і є другою за частотою поширеності хворобою в країнах західної Європи та США. У таких країнах, як Росія, Фінляндія, Китай та Японія СД посідає перше місце серед усіх випадків деменції та зустрічається частіше, ніж хвороба Альцгеймера.
Е
тіологічні фактори
Внутрішньомозкові гематоми; ішемічний інсульт; оболонкові геморагії; аутоімунні й інфекційні захворювання; неспецифічні васкулопатії.
Клініка
Звуження кола інтересів; уповільнення психічних процесів; зниження когнітивних функцій (пам’ять, увага, мислення); проблеми з самообслуговуванням; втрата соціальних навичок; розлади рахункових функцій; амнестична афазія; емоційна лабільність.
Критерії діагностики
Наявність деменції (психодіагностичне тестування); цереброваскулярного захворювання, яке підтверджене клінічними та біохімічними даними, доплерографією судин мозку, комп’ютерною та магнітно-резонансною томографією. Зв’язок 1 та 2 критеріїв між собою.
Шкала для оцінки психічного стану (MMSE) (див. нижче) є найоптимальнішим скринінговим інструментом для обстеження когнітивних функцій. Вона проста у застосуванні, не вимагає спеціальної підготовки лікаря, дає змогу оцінити всі когнітивні функції (мову, праксис, гнозис, пам’ять, виконавчі функції), обстеження пацієнта триває 15 хвилин.
Когнітивні функції за шкалою MMSE оцінюються так:
• 30-27 балів – нема порушень когнітивних функцій (індивідуальна, в тому?числі вікова норма);
• 26-22 бали – легкі когнітивні порушення;
• 21-16 балів – легка деменція;
• 15-10 балів – деменція середнього ступеня;
• менше 9 балів – тяжка деменція.
Матеріали та методи дослідження
В дослідженні взяли участь 262 пацієнта відділення № 22 Вінницької обласної психоневрологічної лікарні імені О.І. Ющенка, що перенесли ішемічний інсульт чи крововилив у головний мозок (табл. 1). Обстеження здійснювалося у перші 14 днів захворювання, після закінчення гострого клінічного періоду інсульту та стабілізації соматичних і неврологічних функцій. Для простоти роботи було оброблено 100 історій хвороб пацієнтів, які перенесли гостре порушення мозкового кровообігу.
Таблиця 1. Розподіл хворих за типом та локалізацією гострого порушення мозкового кровообігу |
|
У 96,1% хворих, що перенесли інсульт, виявлені порушення когнітивних функцій, причому у 69,2% вони досягали рівня деменції. Це досить високий рівень, який свідчить про важливий внесок когнітивних порушень у загальну інвалідизацію хворих (табл. 2). У 40,7% хворих, що перенесли інсульт у правій півкулі, було виявлено порушення когнітивних функцій, причому в 22,6% вони досягли рівня деменції.
Таблиця 2. Розподіл хворих, що перенесли гостре порушення мозкового кровообігу, за ступенем виразності когнітивного дефіциту до та після прийому Абікси (мемантину) |
|
Відомо, що при ураженні домінантної півкулі часто виникає афазія, що спричиняє зниження когнітивних функцій пацієнта (табл. 3).
Таблиця 3. Розподіл хворих, що перенесли гостре порушення мозкового кровообігу у правій півкулі, за ступенем виразності когнітивного дефіциту |
|
У 49,9% хворих, що перенесли інсульт у лівій півкулі, було виявлено порушення когнітивних функцій, причому у 36,3% вони досягли рівня деменції (табл. 4).
Таблиця 4. Розподіл хворих, що перенесли інсульту лівій півкулі, за ступенем виразності когнітивного дефіциту |
|
При порівнянні даних таблиць 3 та 4 видно, що у 31,8% пацієнтів із ураженням лівої півкулі бал за шкалою MMSE відповідав рівню тяжкої деменції, тоді як у хворих із ураженням правої півкулі випадків тяжкої деменції було 4,5%.
Висновки
1. Проведене комплексне клінічне дослідження у послідовній когорті хворих з інсультом у гострому періоді з застосуванням скринінгової шкали MMSE показало значну поширеність когнітивних розладів – 96,1%, причому в 69,2% випадків вони досягали ступеня деменції.
2. Глибина когнітивного дефіциту залежить від локалізації інсульту – вона є більшою при ураженні лівої півкулі та значно меншою при інсультах у вертебробазилярному басейні. Хворі з більшим когнітивним дефіцитом мають і вищі оцінки моторного дефіциту.
3. У структурі когнітивного дефіциту питома вага афазії (переважно сенсорної та тотальної) є найбільшою.
4. Шкала MMSE є простим, надійним, чутливим і дієвим клінічним інструментом для вивчення когнітивного дефіциту в пацієнтів у гострому періоді мозкового інсульту.
5. Встановлення ступеня когнітивного дефіциту після перенесеного інсульту є обов’язковим компонентом оцінки загального неврологічного дефіциту та планування подальших реабілітаційних, профілактичних і лікувальних заходів.
6. Застосування скринінгової методики було введено в повсякденну клінічну практику інсультного відділення.
7. Абікса (мемантин) – новий засіб для терапії деменції. Він покращує функціональні можливості в повсякденному житті, підвищує когнітивні здібності, добре переноситься.
Застосування препарату:
• 1/2 таб. 7 днів;
• 1/2 таб. 2 рази на день 7 днів;
• 1-1/2 таб. 2 рази на день 7 днів;
• 1 таб. 2 рази на день тривало.
8. Абікса (мемантин) є першим і єдиним медикаментозним препаратом нового класу антагоністів NMDA-рецепторів, який блокує процес патологічної активації цих рецепторів через надлишковий рівень глутамату.
9. Препарат Абікса (мемантин) показаний для лікування когнітивних розладів і є першим та єдиним ліцензійним засобом терапії.
Шкала MMSE |
|